«На нас іде гомодиктатура» або Реалії української дискримінації секс-меншин

Найдавніший американський університет - Гарвард - вводить новий предмет - питання лесбійства, гомо-, бі- і транссексуальності. Швеція, одна з перших країн, що надала одностатевим партнерам громадянські та майнові права в середині 1990-х років, у 2002 році прийняла закон, що дозволяє усиновлення дітей такими парами. У ній та ще багатьох країнах дозволені одностатеві шлюби. До таких країн належать Нідерланди, Бельгія, Іспанія, Норвегія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Канада, Португалія, Південна Африка. Також одностатеві шлюби дозволені в окремих штатах США і Мексики.
26 червня у багатьох містах світу проходили гей-паради. У Парижі учасники несли символічні шибениці та прапори країн, де гомосексуалів страчують за їхню орієнтацію, у Санки-Петербурзі ж міліція розігнала і так невелику кількість демонстрантів, що виступали проти гомофобної політики Росії.*
Україна поки що хоче добитися дозволу саджати за грати людей, що будуть пропагувати гомосексуалізм. І найабсурдніше, що першим містом, яке висловило таке бажання, став Львів, який так тягнеться до статусу «європейського міста» і який прийматиме у 2012 році тисячі, якщо не мільйони осіб із тієї ж самої толерантної Європи.
25 червня у Львові відбулася прес-конференція «Якою має бути кримінальна відповідальність за пропаганду гомосексуалізму? Підбиття підсумків марафону зі збору підписів «Стоп гомосексуалізм!».
Голова МГР «Територія правди», голова Фонду захисту сім’ї та пастор однієї із львівських євангельських церков Олександр Савченко зазначив таке: «Ми проти того, щоб були прийняті закони, які б легалізували одностатеві стосунки». Крім того він наголосив, що не поділяє думки Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка у доповіді, представленої 28 квінтя, “Дискримінація на базі сексуальної орієнтації та статевої ідентичності”** закликає країни-члени розвивати антидискримінаційні програми для покращення обізнаності та толерантності в суспільстві. ПАРЄ пропонує надати лесбійкам, геям, бісексуалам і трансгендерним особам (ЛГБТ) ті ж самі права і обов'язки, що мають різностатеві пари, а також надати їм статус "найближчих родичів", тобто подружжя. При цьому документ закликає забезпечити можливість одностатевим парам бути батьками для дітей один одного, а також не дискримінувати нікого за сексуальною орієнтацією під час усиновлення нерідних дітей. З болем пан Олександр каже, що під час голосування щодо цього документу Україна утрималася від одностайності і лишилася нейтральною.
Натомість, в Україні релігійні діячі приймають декларацію «Про негативне ставлення до гріха гомосексуалізму, проблеми його пропагування і спроб легалізації одностатевих шлюбів» від 18 черня. Глави 9 церков України на основі священного писання представили спільну позицію, яка розрізняє боротьбу за легалізацію одностатевих шлюбів і права людини, як несуміжні поняття.
16 травня, за іронією у переддень боротьби з гомофобією, у Львові відбувся мітинг «Львів без гомосексуалізму»***. Після нього на центральній вулиці міста ще півмісяця стояв намет для збору підписів за встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду одностатевих стосунків. Під час прес-конференції, підбиваючи підсумки марафону, пан Олександр наголосив, що було зібрано 17500 підписів на «юридично оформленому папері». При тому він вказував на пакунок, що лежав перед ним на столі.
«Нас називають гомофобами, але все навпаки. На нас іде гомодиктатура».
Свою думку на прес-конференції також висловила директорка Львівської СЗШ №65, депутатка Львівської міської ради Мирослава Бачишин, яка стурбована проблемами поширення насильства серед підлітків. За словами пані Мирослави, більш за все на дітей впливають засоби мас-медіа, а з екранів телебачення пропагують жорстокість. Однак, у чому полягає зв'язок між гомосексуальністю і жорстокістю вона конкретно не пояснила.
«За кордоном, дитині, яку всиновила одностатева пара, може не сподобатися середовище, у якому вона буде зростати».
Але ж будь-якій дитині може не сподобатися середовище, в якому вона зростає, не залежно від того, рідні це батьки чи ні і якої вони орієнтації. Крім того, отчення дитини - це не лише її рідні, а ще й садочок, школа, друзі, сусіди, інші соціальні групи, інституції та соціум вцілому.
Слово проти пропаганди гомосексуалізму також сказав і ректор Львівської духовної семінарії УАПЦ отець Василь Лучишин. Він наголосив, що чим більш закони держави співзвучніші із законами Божими, тим більше дежава є процвітаючою, гуманною у ставленні до всїх громадян і справедливою. Але чомусь пан отець забув про слово Боже «любити ближнього свого» по відношенню до людей так званої «нетрадиційної орієнтації».
Співзасновниця ГО «Посол Плюс» Олена Лардугіна запевняла, що чоловік плюс жінка — це є нормальна повноцінна сім'я, а чоловік плюс чоловік чи жінка плюс жінка — це не є сім'я, це стосунки, відносини. Вона пояснила, що така модель не є довготривала, вона не має підстави і майбутнього. Також пані Олена наголосила: «Ми не проти людей, бо люди є люди. Вони обрали свій шлях, це їхня позиція, вони хочуть так жити. Їм це подобається, ми до того не маємо ніякого відношення. Але ми проти популяризації і пропаганди гомосексуалізму, особливо серед дітей і підлітків, бо це наше майбутнє».
Настоятель Храму Вознесіння Господнього УГКЦ отець Олексій Васьків найбільше стурбований «проблемою» всиновлення дітей одностатевими парами. «Бо ж звідки, як вони думають, братимуться ті діти, якщо всі будуть такими? В інкубаторах їх вирощуватимемо?». «Я б не дав їм(гомосексуалам – прим.авт.) право опікунства, - продовжує отець Олексій, - бо вони не привели тих дітей на світ. Чому брати дітей від інших людей і давати геям?». Однак, абсолютно всі діти, залишені у дитбудинках, покинуті саме гетеросексуальними парами. І чи дійсно всім дітям буде краще у дитбудинку, ніж у гомосексуальній родині? Також варто зазначити, що не всі люди гетеросексуальної орієнтації можуть мати дітей. Чи їм теж не надавати право на всиновлення, бо вони їх не народили?
Регіональна представниця ВБО «АСЕТ» Галина Костікіна, яка виступала однією з доповідачок, разом зі своєю організацією проводить профілактичні лекції «СНІД і сексуальні відносини». Пані Галина визнає, що гомосексуальні пари є однією з груп ризику, але замість того, щоб співпрацювати з цією групою, тільки наголошує на тому, що геї розповсюджують СНІД і називає їх «розсадниками зарази». «Гасло нашої організації, - каже Галина Костюкіна, - «Здоровий спосіб життя». І звичайно ми розуміємо, що це (гомосексульність – прим.авт.) погано впливає на молодь». Чи малося на увазі те, що гомосексуальні стосунки суперечать здоровому способу життя, пані Галина не пояснила. «Гомосексуалізм — це є згусток чорного кольору», - наголошує вона.
Доповідачам/доповідачкам на прес-конференції журналіст поставив запитання такого змісту: «Я, наприклад, маю хлопця, живу з ним, гуляю. Яку загрозу я вам усім несу?». Чіткої аргументованої відповіді так і не прозвучало. Також варто сказати, що з уст противників/противниць популяризації гомосексуалізму звучали вислови, що гомосексуалізм – це хвороба, явище. Хоча, варто нагадати(у першу чергу їм самим), що гомосексуалізм був виключений з переліку психічних захворювань Американською психіатричною асоціацією ще в 1974 році, а у 1990 році аналогічні зміни були внесені до Міжнародної класифікації хвороб Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Доповідачі/доповідачки назвали прес-конференцію «балаганом» і наголосили на тому, що кожен залишився при своїй думці. Добиватися закону про криміналізацію пропаганди гомосексуалізму вони збираються й надалі. Мабуть, як і зачитувати визначення «пропаганди» з російської Вікіпедії, як це зробив на прес-конференції пан Олександр Савченко, теж.

http://drugoi.livejournal.com/3282869.html
http://insight-ukraine.org.ua/node/209
http://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/35625/