АнтиГЕЙ парад любові або Обережно: релігія

Люби ближнього свого, як себе самого (Заповідь Любові, Біблія)

В неділю 15 серпня о 17:00 на Площі Ринок у Львові зібралось близько 200 віруючих Української Правовірної Греко-Католицької Церкви, щоб:
а) помолитись на спільній божественній літургії за традиційні українські сім’ї
б) покритикувати так звану «ювенальну юстицію» та «гендерну політику»
в) засудити «емансипованих повій та феміністичних лесбіянок» (газета «Голос Господній», ч.7, серпень 2010)
г) висловити ненависть та огиду до геїв.
Далі про все по порядку.
Заявлено про акцію було як про маніфестацію, хоча, це радше скидалось на прощу або ще краще на «хрестовий похід», тільки тут не фізично ґвалтували і грабували, а психологічно тиснули на перехожих бабусь, які, не розуміючи про що ідеться, приєднувались і співали пісню «Ісусе Україну спаси…», на звичайних людей, які рефлекторно складали руки для молитви… Серед новоспечених хрестоносців були також і діти, які віддано роздавали листівки.

Насамперед варто процитувати деякі з гасел, які ми прочитали на вище згаданих листівках та почули з уст речників: «Якщо геї чогось добились, значить ми їм це дозволили!», «Ми народжуємо дітей для геїв?», «Гомосексуалізм = СНІД!», «Геями не народжуються, ними Стають!», «Гендер-гей = геноцид!»
Протестувальники впевнені - гендерна політика стверджує, що «людина народжується двостатевою і може сама обирати свою стать», а також вона «пропихає приховане узаконення гомосексуалізму», що «60-70% геїв лижуть чи вкладають свій язик у пряму кишку свого партнера». Особливе занепокоєння викликає трактування протестувальниками ролі та значення жінки у суспільстві: «На жаль, сучасні жінки все частіше вибирають не ніжність та турботу, а працю та ”cамостійність”, кар’єрний зріст. Цьому сприяє видозміна фемінізму, що втілилася у теорії гендерної рівності. Слід зазначити про ще один деструктивний наслідок культивування принципів гендерної рівності, а саме, про руйнацію такого фундаментального поняття як родина. Варто зазначити про несумісність образів емансипованої жінки і жінки матері…Мета такої теорії - знищити в суспільстві приподну інституцію сім’ї, пропагувати і легалізувати одностатеві збочення… Фактично гендерна політика і ювенальна юстиція ще з садочків і початкових шкіл буде з дітей формувати гомосексуалістів і лесбіянок та інших збоченців. Тож нехай наше майбутнє не залежить від якихось емансипованих повій чи феміністичних лесбіянок, а від вихованих в дусі християнства та патріотизму жінок ,котрі будуть надійною опорю своїм чоловікам та матерями для дітей…»
Тексти наведені з листівок ГО «Голос Господній».

За деякими даними, учасниками акції стали прихожани УПГК Церкви з Івано-Франківська та Дрогобича, привезені спеціальними автобусами, у спекотне недільне післяобіддя вони закликали депутатів міської та обласної ради, а також випадкових перехожих «не допустити гидоти», а також захистити «дітей, молодь і сім’ю від гомосексуалізму». Авторам цієї статті цікаво, як можна захищати від того, що постійно ігнорується, і навіть факт існування на офіційному рівні ні в КУ, ні в іншій законодавчій базі не наведено. Що може означати гасло «STOP гей-паради!», тоді як в Україні жодного гей-параду за всю історію не відбулось.

Серед облич у натовпі особливо ефектно виглядали монахині та ченці, а також отець, який зачитував Святе Письмо та правив службу, пересувний хор і експерти, які не втомлювались повторювати, що гомосексуалісти, живуть на 12-15 років менше, ніж звичайні люди, що 50% всіх вбивств у Нью-Йорку чинять гомосексуалісти, а також в деталях описували чоловічі та жіночі статеві органи. Цікаво, що мало хто з учасників акції міг пояснити що таке гендер, а той, хто і намагався, говорив здебільшого штампами з ідеологічних листівок УПГКЦ. Непричетні свідки акції, за нашим суб’єктивним спостереженням, ділились на дві категорії: ті, які відверто обурювались і ті, яких гасла на транспарантах смішили. Тих, які приєднались би (окрім фотографів, журналістів та відеооператорів) до прощі, на щастя, помічено не було.

Маршрут «протестантів» пролягав від Площі Ринок до Оперного Театру, статуї Св. Марії, пам’ятника Данилові Галицькому і епатажно закінчився перевіркою списків присутніх та словами «Так хоче Господь» біля обласної ради. Особливо знаковим нам здалось проходження колони біля символічного футбольного поля з написом «Euro 2012».
Суть маніфестації була виражена на 4-х великих транспарантах, які вимагали від президента і влади України прийняття 4-х законів:
1) Закон про охорону дітей, молоді і сім’ї від пропаганди гомосексуалізму. Вважаємо необхідним ввести цей закон, насамперед, у сферу політики, освіти, культури, охорони здоров’я, мас-медіа.
2) Закон про заборону реєстрованого партнерства. Йдеться про закон, який забороняє ставити стосунки двох людей однієї статі на один рівень з нормальною сім’єю.
3) Закон про заборону переслідування за т.зв. гомофобію. За терміном „гомофобія” ховається обман. На його основі захищаються гомосексуалісти, а караються їхні жертви, які намагаються себе боронити.
4) Закон про заборону усиновлення дітей гомосексуалістами. Гомосексуалісти неспроможні здорово і морально виховати майбутнє покоління.

Зрозуміло, що такі акції попри всю свою «мирність» не лише спричиняють ворожнечу та агресію, а також ображають честь і гідність частини населення. І тут ідеться не лише про людей, що вважають себе гомосексуалістами, але й про тих, кому не байдужі принципи демократії, хто вірить у толерантність і дбає про репутацію свого міста та країни. Прикро, що хтось таки (і, мабуть, не випадково) дає згоду проведення подібних акцій.
Здавалось би: конституція України забезпечує усім "право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань", але при цьому "здійснення цих прав може бути обмежене законом... для захисту репутації або прав інших людей".
Занепокоєння викликає те, що подібні акції є систематичними, впритул наблизившись до влади, вони вимагають структурних змін. Вражаючим прикладом є започаткування пропаганди «За зміну законів!», першими кроками якої стали:
1. Звернення до Президента України, Державного Уряду і депутатів Верховної Ради України з осудом Всеукраїнської компанії «Проти насильства», посилаючись на те, що «Україну відвідали комісарки ЄС, які просовують гендер-гей політику: президент ЄС, дружина колишнього президента Клінтона, яка теж просовує гомосексуалізм разом з пані Райс - членом уряду США та М.Горбачов». Натомість «активісти» вимагають, щоб були прийняті закони, які правдиво захищатимуть дітей і сім’ю від насильства, а саме:
- закон про захист дітей, молоді та сімей від будь-якої пропаганди гомосексуалізму
- закон, що забороняє двом особам однієї статі заключати шлюб
- закон про захист дітей від усиновлення їх гомосексуалістами чи лесбіянками
- не дозволити узаконення т.зв. гомофобії, за допомогою якої карають тих батьків, які захищають своїх дітей від деморалізації гей-активістів (прим. гомофобія - це термін, видуманий гомосексуалістами для введення гомодиктатури)
- закон проти намагань пропхати ювенальну юстицію, яка тиранізує та деморалізує дітей, і з абсурдних, неправдивих та антипедагогічних причин забирає їх від порядних батьків
- закони, що стосуються заборони субкультури (дискотеки, рок, техно-музика, порнографія, декадентська філософія ЕМО, деструктивні секти, наркотики, алкоголь, ідеологічне, психологічне і фізичне насильство, яке не виховує, але деформує)
- закон про контроль над мас-медіа; мас-медіа повинні суспільство здорово формувати, а не деформувати (культ насильства, культ зла та збочень, порнографія);
2 листи Президенту України, Прем’єр-міністру, Міністрам, Народним депутатам, Голові СБУ та Генеральному Прокурору ( від 17.8.2010), осуджуючи Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, що «свідомо вчинило задля грошей зраду Батьківщини і 6 серпня 2010 року дало Верховній Раді на схвалення закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».Передусім тут йдеться про створення т.зв. національного гендерного бюро разом з цілою системою паралельної гендерної структури виконавчої влади і з системою кар за т.зв. гендер-гей фобію! Схваленням вищевказаного закону українська влада зрікається свого суверенітету і передає владу Європейському Союзу і лесбіянкам!»;
3 листи Кабінету міністрів України (від 14.08.2010), де осуджують Концепцію загальнодержавної цільової соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків (гендер) на період до 2016 року, вказуючи, що «по суті йдеться про систематичну і законну ліквідацію моральних, духовних та християнських цінностей, а насамперед традиційної сім’ї («подолання гендерних стереотипів»).

Звертаючись до правомірності таких заходів: у ст.161 ККУ вказано, що далеко не всі погляди можна публічно висловлювати та чітко зазначає, що "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю", а також "утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави."
Будь-яке право тягне за собою обов’язок. Ми вважаємо, що честь і гідність гомосексуалів, а також людей небайдужих до даної тематики порушені даною демонстрацією, висловами та публікаціями УПГКЦ. Наполегливо просимо відповідні правозахисні організації та державні структури звернути увагу на дану акцію, організатори якої мають понести відповідальність за поширення недостовірної інформації у своїх листівках та брошурах, а також згідно чинного законодавства відповісти за заклики відвертого гомофобного характеру і припинити проведення подібних заходів.

Любов не знає перешкод!

Поспілкуватись з Українською Правовірною Греко-Католицькою Церквою
можна за адресою:
Синод УПГКЦ, вул. Соснова, 3, Львів - Брюховичі, 79491, Україна,
а також в мережі Інтернет:
www.uogcc.org.ua,
www.community.org.ua;
pidhirci.community@gmail.com

Автори:
O.R.
Ff